[Андрій Лохматов](https://www.facebook.com/andrii.lokhmatov?__cft__[0]=AZjmqMXL6vrYKyJYfszr2TvPZH85sSBOFgDuqxLnxEheSprXao9HgDzGFxaMjIl_kQO3dQ1mkZ0zW3zx3MFafyzf4vCsIayjobTpzotL3us8xxzjRsRKJ-DHllxjR8koNoDRucsQytOCgn-qzz7YPpEB_DkmrO-kNZ7uF-iBJy5cq3z67_uShM016QPZ0w&__tn__=-UC%2CP-R)
Телеграм-канал, на якому я дивився, куди що летить, вчора пише: «З будинку винесли людину зі зламаним хребтом». Шокує, правда? Уявляєш одразу, що можна було робити з людиною, аби зламати їй хребет. Однак на відео «медсестра» виводить під руку чоловіка, який ножками йде до машини «скорої» і сам лягає на кушетку.
Пишу їм: «А де людина зі зламаним хребтом, якщо на відео людина йде ногами?».

Пів доби - відповіді нема. Пост не виправлений. Через що роблю висновок, що це - не помилка, не «адмін не розібрався», а свідомий накрут аудиторії на емоції. За це як раз і відповідає в даному випадку текст про зламаний хребет. Потрапивши в емоції від його прочитання, критичне мислення знижується в рази, тому читачі вже можуть не помітити, що на відео ніхто нікого не виносить. І не задуматись над цим. Емоції роблять свою справу.

Те, що це вдалось, легко підтвердити кількістю реакцій під постом: 4 тисячі «зляться», 800 «плачуть», і лише 100 «сміються». Якась частина з них зібралась і поїхала на місце подій «рятувати закатованих».
Потім були пости зі вкидами про хлопця, якого били лопатою, потім що хтось в тому будинку помер з посиланням на очевидців чи невідомі ЗМІ.

З професійної точки зору як колишній журналіст та сьогоднішній психолог я отримую задоволення від спостерігання таких історій з точки зору як це працює. Але в той же час як громадянина цієї країни мене сильно насторожує те, наскільки сьогодні легко можна, закинувши зерно в родючий ґрунт, сплутати всі карти в масовій свідомості. Вчора не вдалось, а завтра може вдатись. Ґрунт дійсно родючий.
[ЗАПРОПОНУВАТИ НОВИНУ](http://t.me/Andriyuk_bot) | ПІДПИСАТИСЯ: [@AndriyuKK](https://t.me/AndriyuKK) | 
[ЗАМОВИТИ РЕКЛАМУ](http://t.me/Andriyuk_bot)