В архіві Служби зовнішньої розвідки України збереглася надзвичайно цікава справа **Світозара Драгоманова** — сина Михайла Драгоманова. Радянські спецслужби роками стежили за ним, збирали інформацію про його знайомства, листування та діяльність. У 1938 році його навіть змусили стати секретним співробітником НКВД під псевдонімом «Відданий». Щоправда, особливо цінним агентом він так і не став: чекісти зрештою звинуватили його в тому, що він приховує від них інформацію та дезінформує органи.

Але найцікавіша частина цієї історії пов’язана з архівом Михайла Драгоманова. Світозар усе життя намагався відшукати й повернути до України батькову науково-літературну спадщину. Він розглядав можливість поїздок до Варшави, Софії, Праги, Парижа, Берліна, Лондона, Женеви та інших міст, де могли зберігатися документи. Навіть звертався до радянських чиновників, сподіваючись отримати дозвіл на такі поїздки.

Чекісти контролювали його листування з Максимом Горьким, Володимиром Бонч-Бруєвичем, Володимиром Вернадським та іншими людьми, через яких він намагався відшукати архів батька. В одному з листів Світозар згадував, що частина архіву могла опинитися в українських націоналістів за кордоном. Тепер ці матеріали дають змогу простежити не лише історію переслідування самого Світозара Драгоманова, а й його багаторічні пошуки спадщини батька.

Канал ["Архівні Артефакти"](https://t.me/Archivartifacts)