Україна — монархія. Причому неосвічена. Зосередивши владу у своїх руках, президент Володимир Зеленський водночас досяг межі своєї компетенції. Він так і не наважився скинути баласт зі «своїх», перезавантажити систему державного управління професіоналами та дати їй простий сигнал: «Не красти».

Що небезпечніше під час війни — злочинні дії корупціонерів чи злочинна бездіяльність лояльних дилетантів? Коли ці дві отрути опиняються в одному флаконі, ризик уже не політичний. Ризик — програти війну.
Чому Україна опинилася в цьому глухому куті і як із нього виходити? Відповіді на ці запитання у статті «Виродження влади. Як Зеленський досяг своєї стелі, а система держуправління — дна» шукає редакторка відділу внутрішньої політики [ZN.UA](http://ZN.UA/) Інна Ведернікова.

Продовження читайте тут: [https://zn.ua/ukr/POLITICS/virodzhennja-vladi-jak-zelenskij-dosjah-svojeji-steli-a-sistema-derzhupravlinnja-dna.html](https://zn.ua/ukr/POLITICS/virodzhennja-vladi-jak-zelenskij-dosjah-svojeji-steli-a-sistema-derzhupravlinnja-dna.html)