Зателефонував Генпрокурор Кравченко. Сказав, що він не такий, що сейф чужий, що він не по королевах і взагалі життя несправедливе. Потім додав, що він образився і не буде приходити за кожним, та заплакав...

Зателефонувала Настя. Сказала, що вона дислектик і її не так зрозуміли, бо в неї не кіста з’явилася після переходу на українську, а кіска. Поголена. Потім додала, що в неї після переходу на червоне світло з’явився штраф та туга за тими часами, коли вона думала до того, як щось сказати. І заплакала.

Зразу після неї зателефонувала Мудра. Сказала, що інформація про те, що вона пішла на угоду зі слідством, не відповідає дійсності, і їй цікаво, хто мені злив цю таємну інформацію. Потім сказала, що з її боку було не дуже мудро виконувати незаконні накази невстановлених осіб, але один із них так тупотів ножками і, викурюючи айкос, волав: «Баба, да! Баба, да!», що вона не могла інакше діяти. Бо в неї з дитинства непереносимість ноготупотіння. А тепер за неї заставу не вносять. І заплакала.

Зателефонував Міндіч. Сказав, що він знає, хто такий Вова, для якого будують дім у «Династії» поряд із його будинком та будинками Єрмака і Чернишова, але він мені не розповість. Потім назвав мене антисемітом і заплакав.

Зателефонував Зеленський із номера, який закінчується на 95, і сказав, що Міндіч бреше про будинок у «Династії», усе це неправда і він дійсно нічого не знає. Потім запитав, а кому він зателефонував, і, почувши відповідь, заплакав.

Зателефонував Тищенко і сказав, що Зеленський пиздюкає про те, що не знає, чий це дім. А він знає, що це пиздюкання від свого кума, в якого теж є будинок у тій «Династії», але він не скаже, хто це. Потім додав, що він завжди боровся з кол-центрами і просто трохи їх недоборів та заплакав.

Зателефонувала Безугла. Сказала, що це неправда, що вона не приймає ліки, але зараз просто сезонне загострення і тому її трохи штирить. Додала, що Тищенко класно готує сніданки і тому вона планує поговорити із Залужним, щоб він визнав, що є прибульцем із планети Нубіру. Як перше пов’язано з другим, було незрозуміло, тому вона заплакала.

Прибульці з планети Нубіру не телефонували. Замість них зателефонував Арахамія і сказав, що ніколи не давав конверти депутатам, тому що в конверти ті суми не влазили. Потім додав, що хоче захистити докторську, але не пам’ятає, ковбасу чи дисертацію, та, на жаль, не пам’ятає, від кого. Після того сказав, що пішов писати треки для свого нового альбому. І заплакав.

Зателефонував уповноважений президента із санкційної політики Власюк. Мовчав, нічого не говорив, дихав у слухавку і надіслав фоточку, де він у костюмі зайки хтиво посміхається. Потім запитав: «Ну, як я тобі, Андрій?» Відповів йому, що я не Андрій. Він ойкнув і заплакав.

Зателефонував Єрмак. Запитав, чому я його не люблю? Запропонував подарувати браслети та познайомити з Веронікою Феншуй Офіс. Потім сказав, що він ні в чому не винний, а будинок у «Династії» йому підкинули та взагалі він няшка. І заплакав.

Зателефонував Шефір. Сказав, що інформація про те, що йому можуть вручити підозру, не відповідає дійсності, і запитав, скільки треба збирати на заставу? Не дочекавшись відповіді, заплакав.

Зателефонував один зі злих язиків із Банкової. Сказав, що пройшов уже 17-ту перевірку на комунікації зі мнрю і його знову не виявили. Запитав його, коли цей треш в Україні закінчиться? Він подумав і заплакав.

Зателефонував Портников. Порадив не роздавати телефон різним ідіотам, щоб вони не діставали своїми дзвінками. Запитав мене, чи пам’ятаю я, як колись, роздававши всім свій номер, у дуже неприємну ситуацію потрапив другий секретар міськкому партії Ленкарані Валієв у розмові з Тузиковим, заступником голови КДБ Андропова, у 1987 році? Я відповів, що ні. Почув у відповідь, що даремно. Потім він сказав, щоб я врахував, що сьогодні Всесвітній день поціновувачів плачу, і, попрощавшись, пішов у Threads залишати коментарі.

Я подивився на майже розряджений телефон і перевів його в режим польоту. Бо забагато театру абсурду і сліз для одного ранку. Хоча, з іншого боку, у цьому театрі абсурду живе вже багато років вся країна. При думці про це ледь не заплакав.