Лишився зошит, де її рукою
Виводилися правила життя.
Матусю рідна,  Янголе, з тобою
Пішла частина і мого серцебиття… 

Ти стільки душ колись благословила,
Подарувала дітям мудрість і тепло...
Мене любити цей наш світ навчила,
Щоб у серцях зерно добра росло...

Тепер твій клас — це зовсім інші зали,
А тихі зорі в небі вже не ті...
І ти з хмарин, крізь відстані й печалі,
Мене навчаєш стійкості душі...

Вперше у житті День Вчителя без тебе, Матусю...