**Азійський оборонний трильйон**

Коли говорять про оборонний цикл, майже завжди мають на увазі Європу: війна поруч, цілі НАТО, перезапуск заводів. Тим часом азійський цикл іде окремо, він навіть більший у грошах і майже не потрапляє в портфелі рітейл-інвесторів.

У 2026 році Азія витрачає на оборону близько $702 млрд проти $431 млрд у ЄС. Це плюс 10% за рік у доларах і 1,8% регіонального ВВП – найвищий рівень щонайменше з початку 1990-х. Оборонка стала одним зі стовпів азійського капексного суперциклу.

Перший перелом стався 2022 року. До того витрати росли в середньому на 4,5% на рік, після початку війни росії проти України – вже на 6,6%. За чотири роки регіон додав близько 80% того, що до цього набирав за десять.

Другий перелом відбувається зараз: напруга на Близькому Сході штовхає азійських політиків витрачати ще швидше.

Усередині регіону картина концентрована: Китай витрачає $380 млрд, уся решта Азії разом – $322 млрд. І хоча в грошах регіон уже обігнав Європу, за інтенсивністю він відстає і від ЄС, і від США: 1,8% ВВП проти 2,1% та 3,0%. Саме цей розрив закладений у цілі.

Тайвань, який цього року підняв оборонний бюджет на 23%, цілиться в 5% ВВП за визначенням НАТО до 2030 року. Корея – у 3,5% до 2035-го, Індія – у 2,5% до 2031 фінроку. Японія обіцяє 2%, але тут легко помилитися на користь оптимізму. Китай цілі не оголошував, хоча новий пʼятирічний план наголошує на пришвидшеному розвитку передових бойових спроможностей.

Якщо політики виконають обіцяне, до 2030 року Азія витрачатиме на оборону $1 трлн у базовому сценарії та $1,2 трлн у сильнішому. Різниця – $200 млрд на рік, приблизно половина нинішнього оборонного бюджету Китаю.

Для інвестора важливіше, куди підуть ці гроші. Капекс, тобто техніка, дослідження та інфраструктура, вже займає 38% азійських оборонних бюджетів, і його частка зростатиме: витрати на персонал не встигають за бюджетом, тож кожен новий долар дедалі частіше йде в залізо. Оборонний капекс має зрости з $260 млрд у 2026 році до $460–570 млрд у 2030-му.

Щоправда, є два «але». Перше – фіскальний простір: в одній із найбільших економік регіону обслуговування боргу вже майже втричі перевищує оборонні витрати. Друге – зручного інструмента на всю азійську оборонку немає. Тож ставку доведеться збирати поіменно: хто має гроші на свої цілі й хто фізично вироблятиме це залізо.

 Чому з Японією легко помилитися, хто в регіоні має фіскальний запас, як Вашингтон підштовхує союзників, експорт як другий канал попиту, аргумент про продуктивність і карта виробників Кореї, Японії, Індії та Австралії з тикерами –** **[в повному тексті](https://platform.capitalistinvest.com/?view=research&cat=monthly#article=400c364f-9ac8-8001-8f9f-ffe4dc5e2225)**.**