Нереалізовані збитки банків зростають третій квартал підряд. На графіку видно, що після різкого **підвищення ставок у 2022 році** американські банки отримали сотні мільярдів доларів паперових збитків. Механіка проста:


> 💰 Банк купив облігацію за 1000$ із дохідністю 1,5%. → Ставки виросли до 4–5%. → Стара облігація стала менш цікавою → її ринкова ціна впала, наприклад, до 800$.


 Якщо банк тримає її до погашення, він отримає назад номінал. Тому на перший погляд проблема здається суто бухгалтерською. Але є кілька серйозних нюансів:

 **Відтік вкладників**. Банківські депозити - це короткі зобов'язання, а облігації часто довгі. Якщо починається відтік депозитів, банку потрібна готівка. Він змушений продавати облігації по умовні  800 $, і «нереалізований» збиток стає цілком реальним (_це було одним із ключових факторів проблем Silicon Valley Bank у 2023 році_).

 **"Діра" у капіталі**. Це особливо актуально для Held-to-Maturity securities (_бумаги, які банк не може продавати, а зобов'язаний тримати до погашення_) - для таких паперів банк може не показувати падіння ринкової вартості. Але це не змінює факту, зниження реальної вартості капіталу.

 **Дороге фінансування**. Старі активи можуть приносити лише 2-3%, тоді як за нові депозити банк уже змушений платити 4-5%. Тобто, маржа різко стискається або навіть стає негативною. І така проблема може існувати роками, навіть якщо банк нічого не продає.

 **Обмеження кредитування**. Чим більші нереалізовані збитки на балансі, тим менше у банку простору для нового ризику та розширення кредитування. Це прямий вплив на економічне зростання, особливо для малого і середнього бізнесу.

 Ми бачимо втручання МінФіну США в утриманні зростання ставок. Хоча, саме із банківської сторони в першу чергу - **це питання ФРС** (_вони відповідають за банківську систему_), їм важливо не допустити нової хвилі банкрутств, відтоку депозитів і системної банківської кризи.