Чому Zеленський, коли бреше або клянчить гроші під переважно фейкові проєкти, робить дві характерні дії: "ніс нарокомана", який він смикає, тре, рухає... І друге - це комплекс собаки, яка лиже... ну, тут він зазвичай, як на відео, теребить свої "залізні". Йому хоч хтось може рукави до боків пришити, щоб ні туди, ні туди не діставав? 

Абсолютний сором щодня й щогодини...
======
А мені на пам'ять прийшла чи то бувальщина, чи побрехенька від Івана Степановича Плюща. Я часто бував у одній з ним компанії і в фракції Наша Україна Ющенка і протім в одній депутатській групі. Коли ми з Ющенком летіли спеціальним бортом до Варшави на конференцію в Сеймі та підписання угод із однією їхньою партією, Івана Стакановича просто несло всю дорогу (я сидів поряд з ним) і весь час перебування. 

А в нього була улюблена серія історій про тодішніх комуністичних активістів "від землі" й постійних делегатів усіх з'їздів та пленумів Машки та Пєтьки з якихось совхозів на Київщині. Клявся, що то реальні люди.  То в літаку він мене довів до істеричного реготу кількома бувальщинами і цим також: 


> Іде засідання якогось з'їзду в москві, розповідають про міжнародну ситуацію. А Пєтька хоче Маньці показать, який він вумний і так потаємно шепче їй на вухо:
> — Ой Маню, щось мене Гондурас нині беспокоіть...
> — А ти його чеши поменше!

Як у майбутнє заглянув...
====
Ще згадалося, як ми були в одній депутатській групі, нам під різні свята влаштовували якісь розкішні корпоративи-посиденьки в заміських ресторанах. І там нас розважали тодішні звьоздочки, щоразу також квартал із Zеленським. То я й зараз з повагою згадую, що Іван Степанович непогано реагував на різних пєвічєк, збадьорювався, аж його молода красуня-дружина смикала, а коли блазнював Zеленський чи інше сміття, він спокійно накладав собі на тарілку щось із смаколиків і віддавася іншим, гастрономічним задоволенням. І ще штурхав мене в бік: Ну, Чорновіл, налий, бо від цього всього щось випити хочеться...