Чомусь не сам Zеленський у своїх гундосиках, а замість нього міністр Сибіга заявив, що наш протермінований готовий обговорити з пуйлом територіальні питання. Я навіть не запитую про всі оті з роздутими щоками й розпушеним хвостом проголошенні "червоні лінії". Бо іронізувати щодо цілковитої від самого початку брехні навіть не цікаво. 

Я більше звернув увагу на оте праведне обурення й здивування в деяких експертів, які до того так розпиналися, що його дипломатична діяльність якісна й корисна. От це ж якраз і є підсумок тієї бикоко-дипломатії та її цілковитого провалу. Чи навіть повної відсутності. Можу припустити, що Zеленському могли нагадати про його криптогаманці, а ще на Заході тепер появилося з утечею екс-генпрокурора Кравченка трохи свіжого компромату і про опіку саме Zе над трансконтинентальною мафією кол-центрів, і про замовлення на теракт у Монако (теж у прив'язці до тих кол-центрів). Невдала спроба ліквідації самого Кравченка точно поставила Zе на витяжку.

Але ж що нового зараз сказав Zеленський? А хіба не було ще 29 березня 2022 року в Стамбулі погоджено фактичну здачу Криму раші. Бо як інакше назвати повну зщаборону Україні на 15 років здійснювати будь-які заходи щодо повернення півострова: ні воєнні, ні політичні, ні юридичні? Тоді щодо Криму пуйло вимагав визнання його рашистським, а Донецьку й Луганську області визнати (у повному виді з ще не захопленими Маріуполем, Покровськом, Бахмутом!) незалежними країнами. І тоді Арахамія порєшал, щоб публічне оголошення визнання було підмінене фактичним визнанням. Це ж усе було на нашій пам'яті. Як і дивна обмовка Zе в інтерв'ю для ВВС про 30% території, що за неповний рік підтвердила грустная лошадь - лавров.

Тому нічого несподіваного. Єдине ж, що важливе для Zе — це, звісно, не території й не люди, а можливість залишитися навічно у владі, а для цього протягнути війну ще на пару років. І з цим єдиним поки жодної ясності нема. Бо аналогічні прагнення (щоправда, на один рік) доволі чітко проглядаються в пуйла.