Канада вже давніше оголосила, що готує для України значний пакет допомоги. Там і реальні озброєння, і кошти для їх закупівлі, й можливі спільні виробництва. Загалом, амбітний проєкт. І це справді хороша новина, якщо наш внутрішній ворог на запакує ті озброєння на чергових доступних для ворога складах, як ті великі арсенали, що сьогодні вибухнули в Гостомелі. 

Але прем'єр Канади приїхав до Норвегії на похорон монарха. І туди ж припхався наш турист. І підсунув канадському очільнику черговий меморандум під хтивою назвою "Декларація про 100-річне партнерство". Уже була така дурня з Великобританією, яка не принесла жодного наслідку, абсолютно жодного й не принесе, як би на її вихваляння не витягували всіх, аж до посла Залужного включно.

Ту британську порожню "угоду" я колись дуже детально розбирав на атоми, як і долучену до неї "декларацію" з конкретикою, але без зобов'язань. Обидві не лише не виконуються, але й негативно вплинули на загальну підтримку України. Такі вже правила життя: чим більше води, тим менше концентрату...

Щоб воно так само й не напаскудило нам зараз із Канадою. І мені дуже не подобається ситуація, коли на брифінгу про обсяги допомоги, яку нам мають надати, спішить оголосити не донор і доброчинець, а отой пожмаканий біч-жебрак. Загальна сума всіх програм становить 2 мільярди доларів, але це з налагодженням виробництва тощо й на багато років уперед.

Але все ж, Декларація на 100 років, у якій найвіддаленіші позиції заледве до 10 років дотягуються — це мрія психіатра. Параноя безумовна.