Так горять підстанції на Київщині. Туди прилітали ракети й реактивні дрони. Їх місця запусків і час підготовки до пусків нам з точнісю до метрів і хвилин надають союзні розвідки. Ну, не "супутник же Притули", якого не існує, нам надає фактаж у режимі реального часу.

Отже, цієї ночі, коли ворог продовжував добивати енергетику України та занурював у темряву й відсутність водопостачання Київ, від нас знову полетіло на рашу приблизно +/- 300-400 ударних дронів. І ще нашкребли якусь кількість єдиних наших реактивних дронів під назвою "фламінго", які чомусь називають не "трамваєм з вибухівкою", а ракетами. Є й справді перспективні влучання в підприємство впк ворога "Протон" в Орлі. Тільки питання, чи не станеться так, що після кожного "епохального та остаточного руйнування" у рашистів зростатиме темп виробництва ракет??? Бо досі і з впк, і з нпз було саме так. 

Але мова не про це. Цієї ночі знову жоден дроно-порт ворога й жодна (вже давно стаціонарно розташовані) пускова установка не постраждали... Слухайте, усі фестивальщики з нагоди якихось влучань у глибині раші, я ж тільки за. Зачистіть реальну загрозу і вправляйтеся в статистиці у енний раз остаточно зруйнованих об'єктів промисловості. Вони всі наші законні цілі, нема жодних сумнівів.

Але чому так виходить, що більше абсолютно ніхто не ставить простого питання: чому ми, не маючи змоги збивати всі ворожі засоби терору в небі, але за наявності сотень пусків дрібноти щодня, на яку списано жирний кусок оборонного бюджету, не нищимо їх ще на землі, коли все настільки добре знаємо й маємо такі точні дані? Ну я ж уже просто "в осад випадаю"!

Читаю переслідуваного zе-владою Омеляна — там лише про чудові результати отих міндічівських дронів у глибинах заболоття і як ось-ось рашистська економіка впаде. Так у нього вже 5-ий рік падає. Відкрив учора Березу й засумнівався: чи канал не зламали, чи це той самий підсанкційний автор? Бо такий пазітівєнький виклад "дастіженій" за допомогою "добрих дронів" та ще й звинувачення проти тих, хто "не розуміють величі моменту й остаточного розгрому рашистської економіки".

І нікому, абсолютно нікому не виникає бажання запитати: чому хоч щось із того всього нашого геніального фраєр-понтівського начиння не пустити по зовсім близьких дроно-портах та пускових площадках? 

А може це я такий наївний і не розумію, що так у нас уся війна наперед розписана? Бо ворог не може прорватися на суші. А коли ще й втратить обмежену кількість пускових і не матиме успіхів у повітряному терорі, то може ж і війна закінчитися. А комусь цього ой, як не треба...