У нас пішла якась розгонка з двох протилежних боків тези про всесильність НАБУ. Частина, на зразок Желєзняка чи Богуславець пробують нас переконати у всепереможній ході великої антикорупційної революції, як НАБУ планомірно вичищає оті zелені авгієві стайні й от уже до горлянки самого Zейла добирається. А він труситься з переляку й робить помилку за помилкою. Тим часом, zе-диктатура обвалюється, слуги порозбігалися, голосів більше ні на що нема... Щоправда, від них ми те саме вже торік чули. Й тоді й зараз це все виявилося лише наркотиком-галюциногеном на зразок отого ЛСД в медичному значенні цього слова.

Аж раптом несподівано те саме твердження про всесильність НАБУ загуркотіло з протилежного боку. Точніше, не з боку, а з протилежних позицій. І там якісь наші вічні "анонімні джерела" важку артилерію піднарядили в особі видання The Economist. Звідти сипонуло взагалі чимось апокаліптичним: НАБУ/САП перетворюються на новий паралельний уряд, з'їдають цю zе-владу й перехоплюють контроль за країною. Отож, увага! Україна в небезпеці, бо в ній завівся справжній монстр-людожер в особі антикорупції... Ну, там ще стільки усього такого кретинічного повилазило, що щелепа відвисла. Звідки така дурня в поважному виданні. Вони хоч розуміють, про яку країну пишуть???

Але все стало на свої місця, коли тезу почали майже дослівно вже від себе розганяти деякі наші. Ну, краще буде так: "наші". Бо є такий Карл Волох, якого одні цінують за якісь минулі заслуги, інші за них (у команді Авакова, Яценюка, Петренка й Пишного) не надто поважають. Але пан Карл, попри свої загалом демократичні погляди, пару разів дуже смачно підлизнув владі й був першим, хто кинувся вихваляти й підтримувати міндічівську аферу з "Фраєр-понтами". А коли НАБУ нехотячи викрило пряму прив'язку цієї конторои "Роги й копита" до Міндіча й до розкрадань та руйнування обороноздатності країни, пан Карл із прихильників антикорупційних органів став їх противником - на "святе" посягнули. 

Але мені він уже давно абсолютно не цікавий. А от завдяки його вкиду підсвітилися реальні замовники, які заради збереження свого брильянтового корита готові за вкрадені в ЗСУ кошти наймати дорогі західні видання, щоб полякати ЄС і США страшними й шкідливими НАБУ та САП. Тож, тут навіть не в паскуді неМудрій справа, заради неї б такого кіпішу не підняли, а йдеться лише про дуже великі гроші, незавершені домашні завдання для московського куратора та ще класика: "Як украсти 100 мільярдів і не сісти"...
====
А хто повівся й повірив (не так Волоху та міндічівським пропагандистам, як отим нашим оспівувачам) у мене простеньке питання: а з прапорцями що робити будете, хлопці й дівчата? Якими прапорцями? Та отими ж червоними з царських полювань, за які заходити заборонено. От, наприклад, НАБУ вже тисячу разів натякнуло, що в них по вагону матеріалів на Умерова й удвічі більше на жалюгідну мокрицю Проніна з Держфінмоніторингу. Але Zейло цих обох рухати забороняє і виставив перед ними прапорці. Бо Умеров для нього нині найдовіреніша особа, а Пронін покриває виведення тих самих мільярдів (не гривень!), які через усякі фраєр-понти виводять самому хазяїну на крипторахунки.

То вам не здається, що воно якось дивно: бути всесильним паралельним урядом, перехоплювати владу, тягнутися до горла самого верховного й при тому слухняно чекати, доки він височайше не соізволить перемістити пару прапорців і здати НАБУ під слідство ще якогось злодюгу й корупціонера.

P.S.: Хоча в мене з минулих часів, коли вони ще при Ситнику, замість корупцію поборювати, Порошенка доймали та оббріхували, зберігся не надто добрий спогад про наших професійних антикорупціонерів, нині щиро бажаю їм успіху. Щиро бажаю! Але ж не забуваєм стару східну приповідку: "Коли ти чекаєш дорогого гостя, не приймай стук свого серця за цокіт копит його коня!"