Віткофф і Кушнер прибули до кацапії. Привезли так званий "мирний план", його (чи якусь фікцію — хто зна?) зразу злили в рашистські змі. Попередньо проти такого плану вже виступали кремлівські гієни війни (ті, що контролюють Zеленського). Очевидно, в кремлі буде внесено ряд коректив. 

А далі: відчуйте різниці — для того й добивалися Єрмак із Zеленським заміни для України спецпредставника замість Кіта Келлога — Віткоффа. Той мало що тямить у темі переговорів, але має симпатію до раші й байдужість до України. Тому, яким буде остаточний план, який завтра-після завтра покладуть на стіл Zеленському разом з висновками слідчих дій НАБУ, навіть уявляти собі не хочу. А далі типовий цугцванг від Zейла: обирати між препоганим і найгіршим. І то ще й не для нас, а якраз для нього. Текст, поширений на московщині:



> ❗️Україна та рф мають повністю припинити вогонь, Україна відводить свої війська з визначеної частини Донбасу. Натомість росія зобов’язується не вводити туди свої сили, між сторонами буде створено буферну зону, яку займуть війська ООН,
> ▪️Де-юре ця частина Донбасу перебуватиме під юрисдикцією рф. За схожою схемою, але вже зі збереженням легітимності української влади, Україна відводить війська на певній ділянці Запорізької області — там також має з’явитися контингент ООН.
> ▪️Друге — референдум, вибори та Конституція.
> ▪️Далі через вибори та референдум Україна має закріпити в Конституції неможливість силового повернення зазначених територій.
> ▪️Одночасно закріплюється позаблоковий статус України. Причому йдеться не лише про відмову від вступу до НАТО, а й про неможливість участі в будь-яких інших союзах військового характеру.
> ▪️У разі успішного проведення референдуму та виборів нова українська влада підпише повномасштабний мирний договір, який, як передбачається, буде ратифіковано за спеціальною процедурою в ООН.
> ▪️Формально йдеться про сценарій, схожий на післявоєнний устрій після Другої світової війни, коли нові кордони СРСР та інших держав отримали міжнародну легітимізацію.
> ▪️Сам мирний договір міститиме безліч інших пунктів: чисельність ЗСУ, мовне питання та цілу низку інших умов. Однак принципова структура всієї угоди будується саме навколо контролю та поділу територій.