[](https://youtu.be/H8ZGK5JMMhw) **Історія Уолл-стріт:**[](https://youtu.be/0d4sIs10nH4)[Серія 21](https://youtu.be/CHibykqQZk8)

**Як математична модель, створена нобелівськими лауреатами, ледь не спровокувала глобальний фінансовий колапс**

У цьому випуску розбираємо крах хедж-фонду Long-Term Capital Management (LTCM), який вважав, що здатен прорахувати ризики ринку, але не врахував головного — паніки інвесторів.

Фонд використовував кредитне плече 28:1 і наростив номінальну вартість позицій у деривативах до $1,3 трлн. Азійська фінансова криза та дефолт Росії у 1998 році зруйнували його стратегію: спреди розходилися замість того, щоб сходитися, а масовий вихід інвесторів посилив збитки.

Щоб запобігти системному колапсу, ФРС організувала порятунок фонду за участю найбільших банків. Так історія LTCM стала одним із символів принципу Too Big to Fail — «занадто великий, щоб збанкрутувати».

Чому диверсифікація не рятує під час паніки? 
Як кредитне плече перетворює невеликі відхилення на катастрофу?
 І чи здатні сучасні моделі ризику передбачити наступного «чорного лебедя»?

 Детально про це дивіться у відео: [https://youtu.be/CHibykqQZk8](https://youtu.be/CHibykqQZk8)