В мережі іронізують, звісно...
**
 Але питання споживачів тепер справді актуальне - чи почнуть вони скорочувати витрати, якщо корекція затягнеться, про що Ерік Найман писав зранку в добірці. 

За оцінкою Oxford Economics, 20% найбагатших домогосподарств дають близько 40% усіх витрат. І саме в них основна частина акцій. Тож корекція б'є прямо по головному двигуну споживання.

За дослідженням ФРС, кожен $1 приросту статків додає близько 3,5 цента витрат. Працює це і у зворотний бік, причому в дослідженні Visa падіння цін впливає на витрати сильніше, ніж зростання.

Можливі три сценарії.

Корекція коротка. Люди не встигають відчути себе біднішими, і витрати майже не змінюються.

Корекція затяжна, але з роботою все гаразд. Заможні скорочують подорожі, ресторани та дорогі покупки. Економіка сповільнюється, але рецесії немає.

Корекція збігається з послабленням ринку праці. Тоді витрати падають з двох боків. Багаті економлять, бо подешевшав капітал, решта тому, що меншають доходи. Слабке споживання тисне на прибутки компаній, а ті знову на акції.

Тому важлива не глибина падіння, а його тривалість і стан ринку праці.

[Сайт](https://hugs.ua/?utm_source=tg&utm_medium=hugs.fund) | [LifeHUGS](https://hugs.ua/store/life-hugs/?utm_source=tg&utm_medium=hugs.fund) |[AgentHUGS](https://app.agenthugs.ai/)|  [YouTUBE Еріка Наймана](https://www.youtube.com/@HUGSFUND)