_**Знаєте, хто такі Луддити?

**Це англійські ткачі на початку 19 століття, які  ламали верстати, хоча робили це вибірково, знищуючи лише ті, що давали товар гіршої якості. Вони не були неуками і добре розуміли вигоди автоматизації. 

Це була невелика група відносно заможних робітників, яка захищала попит на навичку, здобуту тривалим навчанням. Але тоді держава швидко стала на бік власників верстатів, а поломку машин зробили кримінальним злочином, ватажків депортували, і рух “спротиву” зійшов нанівець._

[The Economist використав](https://www.economist.com/finance-and-economics/2026/07/23/a-brief-history-of-luddism?taid=6a63804f1e907700018820bb&utm_campaign=trueanthem&utm_medium=social&utm_source=twitter) цю аналогію, що б показати, що в системних, політизованих питаннях вирішує не спротив працівників, а рішення тих, хто регулює. Як Німеччина, яка закрила атомні станції через питання безпеки. Або штат Нью-Йорк, який ввів мораторій на дата-центри, щоб стримати ціни на електрику….

Ідея статті  в тому, що ризик для теми штучного інтелекту приходить не від програмістів, які бояться за робочі місця, а від виборців, які вже “накручені” рахунками за електрику. Дозволи на будівництво потужностей стає “вузьким місцем”.

[Сайт](https://hugs.ua/?utm_source=tg&utm_medium=hugs.fund) | [LifeHUGS](https://hugs.ua/store/life-hugs/?utm_source=tg&utm_medium=hugs.fund) |[AgentHUGS](https://app.agenthugs.ai/)|  [YouTUBE Еріка Наймана](https://www.youtube.com/@HUGSFUND)