[​​](http://telegraph.controller.bot/files/5138116083/BQACAgIAAxkBAAImiGp-WYEmBhXfqg30j5K9Uy8suutKAAKfrQACQsXxS_Uz264p2uc8PQQ)Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 07 липня 2026 року (справа N344/6474/22)

[#безпосередність](?q=%23%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C)
[#показання](?q=%23%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F)
[#показання_свідка](?q=%23%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B0)

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
 Частина 2 статті 23 КПК допускає прийняття як доказу показань осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні у випадках, передбачених цим Кодексом. Допит в порядку статті 225 КПК становить очевидний «випадок, передбачений цим Кодексом», на який посилається стаття 23 КПК.

 При оцінці допустимості показань відсутнього свідка слід виходити з того: (i) чи існували поважні причини для неявки свідка та, відповідно, для прийняття показань недопитаного відсутнього свідка як доказів; (іi) чи були показання відсутнього свідка єдиною або вирішальною підставою для засудження обвинуваченого; (ііі) чи існували достатні врівноважуючі фактори, у тому числі вагомі процесуальні гарантії, здатні компенсувати незручності, спричинені стороні захисту в результаті допуску доказу та забезпечити, щоб судовий розгляд у цілому був справедливим.

 Якщо представники сторони захисту не скористалися правом на перехресний допит в порядку статті 225 КПК, вони повинні усвідомлювати негативні наслідки такого рішення, у тому числі, відсутність обʼєктивної можливості допитати цього свідка під час судового розгляду

Повний текст судового рішення за посиланням:
[https://reyestr.court.gov.ua/Review/138182625](https://reyestr.court.gov.ua/Review/138182625)