[​​](http://telegraph.controller.bot/files/5138116083/BQACAgIAAxkBAAInGWqMq2isAAEt0B1vsdTXYisEikXGOQACTqwAApvzaEggFd1vns2LFj0E)Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 03 серпня 2026 року (справа № 183/7165/23)
 
[#вчинення_правопорушення_вперше](?q=%23%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B5)
[#судимість](?q=%23%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C)
[#звільнення_від_відповідальності](?q=%23%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96)
[#презумпція_невинуватості](?q=%23%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B7%D1%83%D0%BC%D0%BF%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96)
[#самовільне_залишення_військової_частини](?q=%23%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5_%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8)
[#дезертирство](?q=%23%D0%B4%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B8%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE)
[#повторність](?q=%23%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C)
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
 Особою, яка вчинила кримінальне правопорушення вперше, вважається особа, яка раніше не вчинила будь-якого діяння, передбаченого Особливою частиною КК України, про що на практиці свідчить відсутність: в особи непогашеної або незнятої судимості за раніше вчинене кримінальне правопорушення; кримінального провадження, розпочатого у зв’язку із вчиненням особою будь-якого кримінального правопорушення.
 
 Особою, яка вперше вчинила кримінальне правопорушення, з юридичної точки зору слід також визнавати особу, яка раніше хоч і вчинила кримінально каране діяння, але: була виправдана судом за пред’явленим обвинуваченням; була правомірно звільнена від кримінальної відповідальності; була реабілітована; була засуджена без призначення покарання або звільнена від покарання; відбула покарання за діяння, злочинність і караність якого усунена законом (відповідно до частин 3, 4 ст. 88 КК вона визнається такою, що не має судимості).
 
 Необхідно розрізняти особливості застосування ч. 5 ст. 401 КК у разі, коли особі інкриміновано декілька самостійних кримінальних правопорушень в одному чи різних кримінальних провадженнях стосовно неї, зокрема: коли наявні ознаки повторності чи сукупності в одному кримінальному провадженні без постановлення обвинувального вироку стосовно іншого епізоду суспільно небезпечної поведінки особи, передбаченої статтями 407, 408 КК України; та у різних кримінальних провадженнях, коли розгляд кримінального провадження за іншим епізодом розглядається (або розслідується) в іншому кримінальному провадженні щодо тієї ж особи або таке провадження взагалі не здійснюється. Основою такого поділу є врахування принципу презумпції невинуватості особи.
 
 У випадку, коли на момент правової оцінки судом певного діяння особи за правилами ч. 5 ст. 401 КК, інші діяння цієї ж особи не одержали з боку інших судів в інших кримінальних провадженнях такої правової оцінки, яка б унеможливлювала застосування приписів вказаної статті, суд може розглядати діяння, яке є предметом його правової оцінки, як вчинене вперше. У протилежному випадку суд спростовував би презумпцію невинуватості особи щодо діянь, які не були предметом судового розгляду, що було б явним порушенням цього фундаментального права людини якщо суд надаватиме правову оцінку діянню, яке не є предметом кримінального провадження, в якому суд здійснює судовий розгляд. Оскільки суд не може давати правову оцінку діянням особи, що не є предметом кримінального провадження, в якому він здійснює судовий розгляд, він, відповідно, позбавлений можливості давати діянню, щодо якого він здійснює судовий розгляд, таку правову оцінку, яка б ґрунтувалася на оцінці інших діянь, щодо яких судовий розгляд в цьому провадженні не здійснюється, і іншим судом не постановлено обвинувального вироку за оцінкою таких діянь.
 
 У випадку розгляду різних кримінальних проваджень стосовно однієї особи, така обставина має значення, а тому повторність має місце лише у разі постановлення щодо особи обвинувального вироку за тотожне чи однорідне кримінальне правопорушення в іншому кримінальному провадженні. Таким чином, діяння особи отримують юридичну оцінку за ознакою повторності без постановлення обвинувального вироку суду стосовно цієї особи за іншим епізодом лише у тому разі, коли судом в одному кримінальному провадженні доведено винуватість у тому епізоді, що утворює повторність, і в наступному, який кваліфікується як повторний.
 
Повний текст судового рішення за посиланням: 
[https://reyestr.court.gov.ua/Review/138885946](https://reyestr.court.gov.ua/Review/138885946)