[​​](http://telegraph.controller.bot/files/5138116083/BAACAgIAAxkBAAInAmqLY2trn1yEi99zkJRhwWAbIYy3AAK8tQAC6OJYSBtyQ8z_4ptzPQQ)Вирок колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 12 серпня 2026 року (справа № 991/1821/23)
 
[#службове_зловживання](?q=%23%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D0%B5_%D0%B7%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F)
[#зловживання_службовим_становищем](?q=%23%D0%B7%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B5%D0%BC)
[#збитки](?q=%23%D0%B7%D0%B1%D0%B8%D1%82%D0%BA%D0%B8)
[#упущена_вигода](?q=%23%D1%83%D0%BF%D1%83%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0)
[#підслідність](?q=%23%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C)
[#преюдиція](?q=%23%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D1%86%D1%96%D1%8F)
[#судова](?q=%23%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0) практика
[#ЄРДР](?q=%23%D0%84%D0%A0%D0%94%D0%A0)
[#виділення_матеріалів](?q=%23%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B2)
[#єдиний_умисел](?q=%23%D1%94%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BC%D0%B8%D1%81%D0%B5%D0%BB)
[#аудитор](?q=%23%D0%B0%D1%83%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80)
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
 Значення окремих слів, висловів чи фраз нерідко може бути багатозначним, а тому їх справжній зміст встановлюється лише шляхом зіставлення із поведінкою учасників розмови, їх подальшими діями, іншими доказами, часовою послідовністю подій та загальною фактичною картиною кримінального провадження.
 
 Словосполучення «всупереч інтересам служби» передбачає, що службова особа не бажає зважати на покладені на неї законом чи іншим нормативно-правовим актом обов’язки, діє всупереч їм, не звертає уваги на службові інтереси.
 
 Суспільно-небезпечні наслідки службового зловживання можуть бути інкриміновані винному лише за наявності причинного зв’язку між його діянням (дією чи бездіяльністю) та настанням зазначених наслідків. Для наявності цього зв’язку необхідно встановити: які саме службові обов’язки покладено на особу; чи передували ці порушення заподіянню тяжких наслідків; чи створювали вони реальну можливість заподіяння цих наслідків; чи виявилися ці порушення головною і вирішальною умовою настання наслідків і чи викликали їх у конкретних умовах.
 
 Упущена вигода є самостійною формою майнової шкоди. 
 
 Визначальним для констатації збитків є не загальний фінансовий баланс, рентабельність чи прибутковість підприємства, а встановлення факту об’єктивного недоотримання конкретного майнового результату, який був реальним, передбачуваним та економічно обґрунтованим.
 
 Скасування постанови про визначення підслідності, за відсутності інших обставин, саме по собі не може розглядатися як безумовна та автоматична підстава для визнання недопустимими всіх доказів, отриманих органом досудового розслідування у період дії такої постанови.
 
 Наявність значного масиву судової практики щодо певної проблематики сама по собі не створює підстав для автоматичного поширення сформульованих у ній правових позицій на кожне наступне кримінальне провадження. Судова практика не має властивості процесуальної преюдиції лише в силу подібності порушеного правового питання. 
 
 Жодне положення КПК не регламентує обов’язок органу досудового розслідування закривати кримінальне провадження або реєструвати новий факт в ЄРДР виключно з підстав подальшого розширення масиву фактичних обставин, які можуть свідчити про їх повʼязаність.
 
 Виділення з кримінального провадження в окреме провадження матеріалів щодо частини кримінальних правопорушень не впливає на обчислення процесуального строку досудового розслідування за фактом вчинення того кримінального правопорушення, в якому повідомлення про підозру не здійснювалося.
 
 Діяння зі взаємопов’язаними елементами механізму, спрямованого на досягнення протиправного результату, оцінюються як прояв одиничного кримінального правопорушення.
 
 Значення для суду мають не всі первинні документи, а сформульовані аудитором висновки як результат їхнього спеціального дослідження та опрацювання.
 
 Факт існування дисциплінарного провадження щодо експерта в іншому часовому та фактичному контексті не дає підстав автоматично ставити під сумнів наданий ним висновок.
 
 Наявність погоджувальних процедур, участь інших структурних підрозділів або посадових осіб у підготовці чи погодженні відповідних документів сама по собі не виключає ні складу кримінального правопорушення, ні умисної форми вини обвинуваченого.
 
 Наявність складу зловживання службовим становищем не ставиться у залежність від недійсності цивільно-правового правочину.
 
 Задовольняючи клопотання сторони про допит експерта, суд одночасно вправі визначити предмет такого допиту.
 
Повний текст судового рішення за посиланням: 
[https://reyestr.court.gov.ua/Review/138943508](https://reyestr.court.gov.ua/Review/138943508)