** Податок на посилки: не «лобі ритейлу», а спроба закрити дірку в системі?

Вже сьогодні Верховна Рада може [проголосувати](https://censor.net/biz/resonance/4002434/opodatkuvannya-mijnarodnyh-posylok-koly-uhvalyat-zakon) за законопроєкти №15112-Д та №12360, які скасовують пільгу на міжнародні посилки до 150 євро. Це означає: покупки на AliExpress, Temu чи Amazon можуть подорожчати через ПДВ. На тлі цього в соцмережах шириться думка, що закон нібито «протягує» український офлайн-бізнес, щоб прибрати дешеву конкуренцію з Китаю.
 
Український бізнес сплачує ПДВ з кожного товару, тоді як імпортні посилки до 150 євро — ні. Економіст Олег Гетман додає: така модель давно працює в ЄС, а бюджет потенційно може отримати десятки мільярдів гривень.

> Мінфін рахував на базі 2024-2025 років – це правильна цифра для того часу. Ми рахували на базі 2026 року. Обсяг посилок зростає приблизно на 50% щороку, тому цифру можна множити щорічно. У 2027-му це вже 27-28 мільярдів, у 2028-му – понад 30 мільярдів гривень (надходжень до бюджету - ред.)


Критики ж відповідають: проблема не в самій ідеї, а в моменті та реалізації. Поштові оператори попереджають про ризик падіння обсягів доставки, здорожчання товарів та новий поштовх для «сірого» імпорту. А депутатка Ніна Южаніна взагалі сумнівається, що голосів у Раді вистачить.

Сам Гетман оцінює шанси ухвалення як «50 на 50». За його словами, китайські маркетплейси навряд чи підуть з України — аналогічні правила вже діють у Європі. Але визнає: товари для українців усе ж подорожчають, орієнтовно на 10–15%.

Загалом найоптимістичніший прогноз щодо ефекту від скасування пільги на міжнародні посилки дає Данило Гетманцев. На запитання БізнесЦензора про свої очікування відповів коротким повідомленням:

> $8,1 млрд від МВФ, 90 млрд євро допомоги від ЄС та $3,3 млрд від Світового банку. Безпосередньо від закону за оцінками Мінфіну – 10 млрд. 


[Копійка гривню береже](https://t.me/K_G_B_fin)