**Чи впливають політичні переконання на результати економічних досліджень?**

Для мене особисто це дуже непроста тема, бо свого часу, коли я читав лише правих економістів, то й на економічні проблеми дивився переважно з їхньої точки зору. Відповідно, коли перейшов до знайомства з Кейнсом та роботами представників його школи, почав схилятися вже в інший бік.

Відносний порядок настав після знайомства з працею Мішеля де Фрея «Історія макроекономіки: від Кейнса до Лукаса і далі». Лише тоді картинка склалася у відносно чітку лінію, з якої виходило, що економічні ідеї минулого не просто зникають або змінюють одна одну. Вони проходять через науковий диспут, перегляд теоретичних моделей та емпіричні перевірки _(Фрідман казав, що все потребує емпіричної перевірки)_.

Тому сучасний макроекономічний мейнстрім містить у собі вплив і Кейнса, і Фрідмана, і Лукаса. Це результат диспуту та переосмислення, де частину ідей відкинули, частину змінили, а частину поєднали в нових моделях.

Саме тому я схиляюся до сучасних підручників із макроекономіки _(посилання на них завжди можна знайти)_, а також до досліджень, опублікованих у провідних економічних журналах. **Звісно, це не гарантія, але принаймні кращий спосіб відділити сучасну наукову дискусію від давно мертвих ідей.**

Однак навіть такі дослідження можуть залишатися вразливими до політичних переконань. Саме тому пропоную трішки інакше подивитися не лише на самі публікації, а й на тих, хто їх пише, та на те, як формуються їхні висновки.

У 2024 році в The Economic Journal була опублікована робота [Political Language in Economics](https://academic.oup.com/ej/article-abstract/134/662/2439/7659819?redirected). Її автори виявили зв’язок між політичною орієнтацією економістів та результатами їхніх емпіричних оцінок.

Один із найцікавіших прикладів стосується доволі болючої теми, а саме податків для найбагатших. Автори звернулися до оцінок того, наскільки змінюються доходи, які декларують заможні люди, якщо держава змінює податки. Адже одні можуть почати «менше працювати», інші ж шукати способи зменшити свої податкові платежі.

І тут оцінки такої реакції відрізнялися залежно від прогнозованої політичної орієнтації економістів, яку автори визначали за допомогою аналізу текстів їхніх наукових праць.

Коли дослідники підставили ці оцінки в одну й ту саму формулу, отримали різні результати: 77% для найбільш лівої прогнозованої орієнтації та 60% для найбільш правої. Тобто це розраховані оптимальні верхні граничні ставки податку. Звісно, йдеться про результати економічної моделі, а не про реальні податки чи особисті рекомендації економістів. Проте сам приклад дуже показовий - однакова формула, але різні вихідні оцінки.

Є інший бік цієї проблеми, а саме як табори вже використовують самі дослідження. [Partisan Disparities in the Use of Science in Policy](https://www.science.org/doi/10.1126/science.adt9895), опублікована у 2025 році в авторитетному Science. В ній  цікавим є показана поляризація і вибіркового висвітлення тем, що стосувались мінімальної ЗП. Автори порівняли два аналітичні документи: лівоцентристського Urban Institute та правоцентристського Employment Policies Institute.

Перший переважно посилався на дослідження того, як підвищення мінімальної зарплати впливає на розподіл доходів. Другий ж на дослідження впливу на зайнятість і пропозицію праці. Із 62 наукових робіт, використаних у цих двох документах, лише одна була спільною.

Звісно, це лише одне порівняння конкретних документів, але воно показує, що табори можуть спиратись на емпіричні дослідження, але приділяти увагу різним наслідкам однієї економічної політики.
_Цікава примітка: Автори проаналізували понад 640 тисяч політичних документів США за 1995–2021 роки й виявили, що документи комітетів Конгресу під контролем демократів приблизно в 1,8 раза частіше мали посилання на дослідження, ніж документи комітетів під контролем республіканців._

Простими словами, люди залишаються людьми, навіть коли займаються наукою. А тому їхні політичні переконання можуть впливати на вибір тем досліджень, оцінку результатів та висновки.

**Епілог.** У наступній публікації поговоримо про те, що це означає на практиці: розберемо перемогу лівих у США та потенційну глибоку кризу правих.