**Загнаний у кут в Нью-Йорку** 

Вотергейтський скандал, війна у Вʼєтнамі... Параноя 70-х та недовіра до власної держави породили чималу кількість сьогодні вже класичних для американського кінематографа стрічок. І «Три дні Кондора» Сідні Поллака, безумовно, на вершині цього списку. У фільмі Роберт Редфорд якраз і втілює кабінетного аналітика ЦРУ з позивним «Кондор» — абсолютно нетипового для жанру героя, який працює в підставній літературній конторі в Нью-Йорку. Його щоденна робота полягає в уважному читанні шпигунських романів, детективів і преси з усього світу для пошуку можливих витоків інформації або нових ідей для розвідки. Одного дощового дня він виходить по обід, а повернувшись, знаходить усіх своїх колег жорстоко вбитими. Збагнувши, що він — наступна мішень, протагоніст розпочинає перегони на виживання, усвідомлюючи, що більше нікому не можна довіряти.

Для Редфорда ця роль стала свідомою деконструкцією його усталеного зіркового амплуа. На той час Редфорд уже уособлював архетип бездоганного героя Голлівуду, випромінюючи непохитну впевненість та успіх в усіх своїх образах, проте тут його традиційна магнетичність працює на радикальному контрасті. У «Кондорі» він повністю позбавлений броні класичного героя: це розгублений, загнаний у кут солдат далеко від лінії фронту, який в одну мить опиняється на лінії вогню. Актор неймовірно тонко передає цю вимушену еволюцію від дещо наївного книжкового хробака до вкрай обережного одинака, який на льоту, за лічені години та дні, опановує жорсткі закони виживання у грі, що була підлаштована від самого початку. Саме завдяки цій підкресленій вразливості та непідготовленості героя Редфорда до того, що на нього чекає, глядач максимально гостро відчуває той самий холодний, екзистенційний жах, з якого, здається, не існує виходу.

[Кіно Дайджест](https://t.me/MovieDigest)** **
[#постери](?q=%23%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8) [#галерея](?q=%23%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%8F)