**Можете собі уявити, видавництво «Ранок» у The New York Times! **

Нещодавно [медіа розповіло світові](https://www.nytimes.com/2026/09/25/world/europe/russia-ukraine-books-attacks.html?searchResultPosition=2) про те, що відбувається з українською книжковою галуззю, і видавництво «Ранок» опинилося в самому центрі цієї розповіді. 

Генеральний директор видавництва Віктор Круглов сказав журналістам: 

> «Росія вважає, що книжки небезпечніші для неї, ніж військова техніка».

Ці слова влучно передають суть того, що відбувається. Книжка є голосом, пам'яттю і мовою, тому зараз вона стає мішенню.

А ще мене дуже зворушила історія Віктора про його улюблену книжку — «Маленький принц», і цю любов він передав синові Івану, якому скоро шість. Віктор замовив нове українське видання, щоб читати його разом з Іваном. Але ці примірники згоріли на складі, як і мільйони інших. 

Коли тато розповів Іванові про пожежу, хлопчик запитав, чи вони з мамою теж росли на війні і чи спали в укритті, коли були маленькими. Війна є єдиним світом, який Іван, як і тисячі дітей з усієї України знають. 
Тому батько читає йому щодня, і він сказав, що книжки дарують трохи спокою і трохи нормальності. Зараз на черзі ведмедик Паддінгтон і динозаври, залежно від настрою маленького слухача. 

За цією історією стоїть велика картина: за оцінкою Української асоціації видавців, обстріли знищили до 15 мільйонів нових книжок, майже половину річного накладу країни. Ми називаємо це **лібрицидом**, цілеспрямованим нищенням книжок і культури, що за ними стоїть. 

Але на фоні усіх втрат і руйнувань приємно бачити, як хвиля, яку підняв «Ранок», підвищує увагу Європи та Америки до цієї теми. Кожна нова стаття і кожна розмова наближають світ до розуміння того, що зараз переживає українська книжка. 

Дякую, що ви з нами! Читаймо українське, даруймо українські книжки і розповідаймо про них усім навколо. Кожна книжка на полиці нагадує, що наша культура живе.