Знаєте, сьогодні в нашій рубриці [#СловоТижня](?q=%23%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%A2%D0%B8%D0%B6%D0%BD%D1%8F) маю для вас слово, яке точно припаде до душі всім, хто хоч раз заходив у книгарню «просто подивитися».  

Знайомтеся — КАПШУ́К&#33;  
Так у давнину називали гаманець у формі невеличкої торбинки, що затягувалася шнурочком. 
У ньому зберігали монети та інші дрібні речі. 

До речі, це слово зустрічається в українській літературі, наприклад, у творах Івана Нечуя-Левицького та Бориса Грінченка герої дістають капшуки, щоб розрахуватися грішми. А ще колись існував вислів «брязнути капшуком», тобто розщедритися, витратити гроші. 

І ось тут, друзі, я відчуваю, що наші предки чудово розуміли сучасних книголюбів&#33;  

Бо сценарій незмінний уже багато років: 
 Побачив красиву книжку. 
 Закохався в обкладинку. 
 Брязнув капшуком. 
 Пообіцяв собі більше нічого не купувати до наступного місяця. 

І якби я жив кілька століть тому, мій капшук, мабуть, теж підозріло швидко порожнів би після кожного візиту до книгарні&#33; А тепер зізнавайтеся: скільки книжок ви купили останнім часом, хоча зовсім не планували? 