Коли Володимир Зеленський каже, що країні окрім сильної армії та сильної нації потрібен сильний президент, він має рацію. Так, дійсно! Потрібен сильний президент. Бо особисто я не можу назвати діючого президента… сильним. Ну якщо звісно ж сила, про яку він каже, вимірюється не тільки здатністю тиснути штангу від груди…

Політична сила, (на мою думку), в першу, другу та десяту чергу це здатність приймати складні рішення. І нести за них відповідальність! Що би зараз не вигадала Банкова, які б методички не відправили позитивним блогерам, в своєму нещодавньому інтерв’ю, Зеленський розписався у політичній імпотенції. 

Бо він прямо порушив свої обов’язки про що заявив на весь світ. 

Україна чекала від президента своєї країни лише ОДНЕ РІШЕННЯ, яке він мусив прийняти в грудні 2021 чи в січні 2022. Рішення, яке б подарувало десяткам тисяч українців шанс на життя. Тим, у кого не було і не могло бути глибоких бункерів та чисельної, озброєної до зубів охорони. Він тоді думав про мільярди, які може втратити наша економіка, якщо почати діяти на випередження. А треба було думати геть про інше, про життя громадян своєї країни…

Так, Україна потрібен сильний президент! Але з іншим прізвищем, ніж у діючого, який… не очікував повномасштабного вторгнення. Навіть в той час неочікував, коли наші західні партнери терміново почали поставляти ПЗРК, зброю для боротьби із літаками та гвинтокрилами. З чого б це вони так вирішили?