**Моя проблема у тому, що я дуже хочу бачити в людях позитив.**

І коли мені пишуть: **«Ти ж професор, де твоє аналітичне мислення?». **

З** **аналітичним мисленням у мене все нормально. Просто далеко не все, що я думаю, я можу вивалити в інтернеті. Бо завтра тут вже ніхто не зможе нічого написати.

**Я за природою людина, яка щиро ставиться до інших людей.** Я хочу вірити в нормальність, у здоровий глузд, у людяність. Тому ця новина два дні тому мене так сильно прибила. Не тому, що я чогось не розумію. А саме тому, що я дуже добре розумію.

Знаєте, це як у державі: коли ти відчуваєш, що за твоєю спиною є керівник/команда професіоналів, який тебе прикриє, - ти почуваєшся захищеним.

А тут ти раптом усвідомлюєш, що ти не за чиєюсь спиною.

Ти просто в ...

І ще..я засуджую корупцію. Для мене корупція - це червоний прапорець. Без жодних **«ну, всі так роблять», «та він же не найгірший» чи «треба дивитися ширше».**

Якщо я знаю, що людина корупціонер, мені навіть морально складно перебувати поруч із нею. Я не хочу стояти з нею поруч, сидіти за одним столом на якомусь заході, робити вигляд, що все нормально.

Можливо, для когось це максималізм. Для мене - **питання принципів.**