Знаєте бувають фільми, зняті в псевдодокументальному стилі, де учасники подій діляться своїми спогадами і це перемежовується коментарями слідчих? От ця книга щось на кшталт такого. 

[Раґнар Йонассон «Біла смерть](https://laboratory.ua/products/bila-smert-trylogiya-gelgi-knyga-1)**»**

Ми постійно стрибаємо між різними героями та минулим і теперішнім. 
Я не можу назвати це детективом, бо власне розслідування тут і нема, але є купа шматочків пазлу, який ви можете спробувати скласти самостійно. Або ж дочитати до фіналу і дізнатися відповідь. 

Чесно кажучи, я не впевнена чи сподобалося мені, бо чекала детектив-детектив і з анотації це мав бути саме він, а більшу частину книги читала з думкою, а коли ж почнеться розслідування, бо оці всі події відкривають нам звісно різні деталі, але головний герой здебільшого ходить туди-сюди і задає неправильні питання. 
Точно не задоволена тим, що очікування/реальність не співпали. 

Хто читав — розкажіть свої враження. 

 [Книжкова Драконка](https://t.me/Ukrainian_Ironbelly)