**Андрій Телюпа**, Міністерство економіки та довкілля України, окреслив пріоритети відомства: у той час як внутрішній ринок вірогідно буде скорочуватися, основний потенціал зростання економіки держава бачить у розвитку експорту, тому фокусується на підтримці експортно орієнтованих підприємств.
_«Наша мета — щоб український бізнес продовжував роботу, відновлювався і не був змушений виїжджати за кордон. Головне для нас — підтримати бізнес і дати йому можливість вижити», — наголосив Андрій Телюпа._
Серед останніх рішень він назвав розширення дії постанови №1541, а також розвиток кредитних програм для великих проєктів в межах постанови №594 - до 1 млрд грн на інвестиційні цілі - та кредитування оборотного капіталу для рітейлу.
**Олександр Палазов**, директор департаменту Міністерства економіки, наголосив, що в умовах жорстких бюджетних обмежень міністерство фокусується на нефінансових, регуляторних рішеннях. Готуються два законопроєкти: перший передбачає перехід від дозволів до декларацій для некритичних видів діяльності, цифровізацію решти дозволів і скасування частини з них; другий — визначення статусу та реєстру постраждалого бізнесу з відповідними програмами підтримки.
_«Скажу прямо: грошей на це в бюджеті немає. Але регуляторні рішення залежать від нас, і тут ми готові працювати. Приносьте конкретну проблему, і ми візьмемо її в роботу»._
Представники міністерства також повідомили, що постанови №1541 та №594 працюють як пілотні елементи єдиної «дорожньої карти» підтримки бізнесу, а на цьому тижні очікуються зміни, які дозволять переробникам отримувати пільгові кредити на обіговий капітал.

**Олег Гетьман**, координатор експертних груп Економічної експертної платформи, окреслив п’ять ключових запитів бізнесу: верховенство права та захист власності, страхування воєнних ризиків, доступ до фінансування, спрощення адміністрування та протидія корупції під час перевірок.
Учасники дискусії запропонували:
• скоригувати дизайн програми страхування воєнних ризиків - запровадити франшизу та переглянути ліміти, а також шукати менш шкідливі для економіки джерела наповнення страхового фонду;
• забезпечити максимальну прозорість фонду - як його наповнення, так і виплат;
• спростити податкове адміністрування: систему блокування податкових накладних, трудовий облік, перевірки, товарний облік;
• переглянути штрафи за порушення у сфері РРО, щоб вони не були відсотком від обороту за відсутності втрат бюджету.
**Мирослав Лаба**, експерт Економічної експертної платформи, звернув увагу, що зменшення адміністративного навантаження на бізнес може дати ефект, співставний із ще однією програмою «5-7-9%», - але без витрат бюджету.

За підсумками дискусії учасники дійшли згоди по всіх обговорених питаннях. Аналітичні центри сформують спільну позицію щодо регуляторних пропозицій і передадуть її до Мінекономіки. Міністерство висловило готовність взяти у роботу ці питання на майданчику міжвідомчої робочої групи з проблемних питань бізнесу.