Про “відсутність інших членів сім’ї” для звільнення з військової служби: судова практика

Наприкінці травня ми ділились судовою практикою щодо звільнення з військової служби попри наявність у матері військовослужбовця інших родичів.

07.10.2026 року апеляційний суд розглянув апеляційну скаргу військової частини та зробив такі висновки:

В спірному випадку позиція відповідача полягає в тому, що під час перевірки сімейного стану військовослужбовця О.  було встановлено наявність інших осіб першого ступеня споріднення, а саме дочки матері військовослужбовця.

Аналізуючи зміст абзацу 13 пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону № 2232-XII Верховний Суд у постанові від 27.02.2025 у справі №380/16966/24 виснував, що для звільнення з військової служби у випадку необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, достатньою є наявність однієї з таких умов:
відсутність інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи;
інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоровя.

Відсутність інших членів сімї першого чи другого ступеня споріднення такої особи означає реальну відсутність таких осіб, які фактично могли б здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю, яка цього потребує. У випадку ж юридичної наявності інших членів сімї першого чи другого ступеня споріднення такої особи, які, при цьому, реально не можуть здійснювати постійний догляд за такою особою з обєктивних причин (перебування у полоні, відбування покарання у місцях позбавлення волі, проходження військової служби, тощо), то така особа відсутня у розумінні приписів абзацу 13 пункту 3 частини дванадцятою статті 26 Закону №2122-IX.

Верховний Суд у постанові від 07.05.2025 у справі № 420/30227/24 також наголосив на важливості визначення потенційних обовязків щодо здійснення постійного догляду за особами, що потребують сторонньої допомоги, яка переважно покладається на членів сімї першого та другого ступеня споріднення.

З матеріалів справи видно, що, рідна сестра позивача, є громадянкою рф з 23.12.2008 року, що підтверджується паспортом громадянина рф.

Таким чином, сестра позивача (як і її дочка), яка проживає за кордоном та є субєктом юрисдикції іншої держави, обєктивно не має можливості здійснювати постійний догляд за своєю матірю, що є фактичним підтвердженням відсутності іншої особи, спроможної забезпечити необхідний догляд, окрім О.

Підсумовуючи вищенаведене, за наявності фактичних підстав для звільнення позивача з військової служби на підставі абзацу 13 пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону № 2232-ХІІ відповідач, оцінюючи надані до рапорту документи, діяв недобросовісно.

Відповідно, суд апеляційної інстанції залишив апеляційну скаргу військової частини без задоволення, а рішення суду першої  інстанції – без змін. 
Тепер на О. чекає звільнення з військової служби і (нарешті!) можливість доглядати за хворою матір’ю.

Справу вів наш адвокат Микола Михальчук. 
Вітаємо військовослужбовця та його адвоката!
справа: №200/2213/26