**Рубрика *примхи Феміди*

Мати дитини прийшла п’яною на судове засідання у справі, щодо позбавлення її батьківських прав. Суд притягнув її до адмінвідповідальності за неповагу до суду. 

При цьому **батьківських прав її не позбавив**, навіть не зважаючи на **наявність обвинувального вироку суду **про побої та мордування дитини. 

**В рішенні від 25 червня 2026 Луцький міськрайонний суд Волинської області зазначив**: 


> «Ухилення від виконання батьківських обов`язків повинно бути тривалим (близько п`яти років) схожий за змістом висновок зробив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 19 лютого 2025 року у справі № 147/277/2
> 
> В той же час суд розцінює різку зміну позиції ОСОБА_2 до її батьківських прав, як таку, що направлена на уникнення подальших конфліктних ситуацій між сторонами щодо участі у житті дитини.
> 
> Також слід наголосити, що у судовому засіданні ОСОБА_2 вказала, що її сину ОСОБА_3 буде добре проживати у його новій родині, що на переконання суду свідчить про те, що остання бажає своєму синові добра, однак не в повному обсязі прикладає зусиль для реалізації своїх батьківських прав та в повному обсязі розуміє необхідність їх реалізації.
> 
> Саме по собі сприйняття дитиною нової сім`ї батька в позитивнішому світлі ніж сім`ї матері не є підставою для позбавлення матері батьківських прав, така обставина може бути врахована при визначені місця проживання дитини.
> 
> Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
> 
> Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи, відмовити у задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків».


[Справа № 161/1165/26.](https://reyestr.court.gov.ua/Review/137916360) Згідно даних реєстру позивачем подано апеляцію. Цікаво буде побачити рішення апеляційної інстанції. 

PS. Чомусь мені здається, що вся справа в тому, що батько дитини є військовослужбовцем і суд міг вбачати спробу ухилення батька від військової служби.