Знову моя Ганну Василівну ледь не вкрали. 

На цей раз мужчина гарячої кавказької крові пропонував піти до нього додому, щоб він подарував їй інвертор. 

І хоча Василівна відмовилася декілька разів від такої звабливої пропозиції, благодійник продовжував їхати за нею вздовж тротуару і викрикувати технічні характеристики інвертора. 

Чи це був такий собі маркетинг чи залицяння - так і не зрозуміло…