Сьогодні весь день читаю **"Короткі миті потрібності" Івана Черненко.**

Книга коротенька, але доволі часто доводиться її закривати, щоб подихати по квадрату.

Автор — лікар-анестезіолог, розповідає трохи про своє життя, більше — про роботу. І мене дуже тішить, що нарешті є книги від українських лікарів, бо про медицину у нас багато саме перекладної літератури, яка не дуже співпадає з тим, що відбувається у нас, хоча й хвороби однакові всюди.

Що подобається тут, так це те, що немає в книзі жодної романтизації медичної сфери. Особливо боляче було читати про те, що ховається за пафосними заголовками про донорство і благородство родичів, які дають згоду на трансплантацію органів. Або про нюанси "доступності" медицини для кожного.

Страшне.

 [Хроніки Амбер](https://t.me/amber_paniko)
[#цікавікниги_paniko](?q=%23%D1%86%D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D1%96%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B8_paniko)