Чомусь ви дуже любите мої хуйові відгуки.

Тому ловіть

То що книжка від третьої особи мене не зовсім бентежить, якщо вона цікава, то швидко вчитуєшся. Але тут я до останньої сторінки не змогла привикнути.

Манера написання авторки. Та яка там манера. Наче писала на коліні. На отʼїбісь.

Не побачила розвитку героїв, їхніх стосунків, їхні зміни. Я не переживала з ними проблеми, мені нікого не була шкода, ні за кого я не була щаслива. На емоції взагалі не вивела.

Про Джеймі говориться що він буркотун, але ніт. І цього не побачила. Він ніякий.
Момент закоханості теж мімо. Тут він хуйло, тут вони вже чпокнулись. 

За сестру взгалі я в триахує. Сама створила проблему, сама повірила, але бездіє. 
Рот є щоб вирішити самостворену проблему, а ніт, давай я буду далі накручувати себе. 


Атмосфера різдвяних свят не ваууу. Говорилось що головна героїня амбасадорка різдва. Це не так. Її лише бентежило щоб святкувати з родиною. А підготовчих мометів, суєти немає. 


Мені так погано від цього, але 6/10 (читайте як 4/10)