День зниклих безвісти


Рік і 16 днів тиші. І кожен день віри. 
Здається це єдина віра, яка в мене залишилась. 

Сьогодні (щодня) моє серце бʼється разом із родинами, які так само живуть у  невідомості.


Я всім серцем зараз із мамами, які виплакали всі сльози, але продовжують чекати. 

З дружинами, які шукають своїх коханих попри все на світі.

З дітьми, які відчули біль втрати так рано. 

Я так хочу, щоб цей крик душі був почутий. Щоб усі вони одного дня нарешті обійняли тих, кого так сильно чекають.


І я теж.