Я так тебе люблю, як риба любить зябра.
Не дихає без них. 
І я без тебе теж.
У річці сновидінь - задушлива макабра.

Та вранці знову ти, як джерело, течеш.
Іде у монастир моя душа-монашка.
За мною темний дощ біжить, як вовкодав.
Твоя хода легка. Мені без тебе важко.

Я навіть не беру того, що Бог послав.
Про тебе шелестять кущі мокроголові.
Про тебе дзеленчать уламки кришталю.
Я плаваю в тобі, як у сльозі й у слові.
Я так тебе люблю...

**— Ігор Римарчук**

Підпишись   [Цитати](https://t.me/+hqAnqZiSgpxlNzgy)