Я  жду  тебе,  я  кличу,  літо!
Тобі  пісень  моїх  слова.
Люблю,  коли  в  вікно  розкрите
шумлять  безжурно  дерева.

Люблю,  коли  нічна  знемога
у  жили  ллється,  мов  вино,
і  з  неба  місяць  круторогий
туманно  дивиться  в  вікно.

Я  так  люблю  той  час  без  краю
і  землю  теплу  й  молоду,
коли  над  квіткою  зітхає
липневий  вітер  у  саду.

Але  далеко  ще  до  літа,
що  одцвіло  уже  давно.
Лиш  вітер  стукає  сердито
в  моє  зачинене  вікно.

**– Володимир Сосюра**

Підпишись  [Цитати](https://t.me/+hqAnqZiSgpxlNzgy)