_Караваджо. «Медуза»: обличчя в момент смерті_

Караваджо написав «Медузу» двічі у 1596 та 1597 роках. Обидві роботи показують голову Медузи одразу після обезголовлення: її очі широко відкриті, рот розкритий у німому крику, а змії на голові продовжують рухатися. Картина була створена як декоративний щит і стала однією з рідкісних робіт Караваджо на міфологічний сюжет. За міфом, Медуза була однією з трьох сестер-горгон і єдиною з них, хто був смертним. Її погляд мав здатність перетворювати людину на камінь. Персей зміг перемогти її, дивлячись не безпосередньо на Медузу, а на її відображення у своєму щиті. Саме тому її голову зображували на щитах і обладунках як захисний символ, здатний відлякувати ворога.

Але одна з найсильніших деталей картини звичайно ж її гримаса. Обличчя Медузи викривлене від жаху. Вона ніби ще перебуває в моменті, коли смерть тільки сталася. Караваджо не приховує цього сильного виразу, а навпаки робить його центром композиції.

_Про те, коли й навіщо художники почали дозволяти обличчю так сильно «говорити», можна буде дізнатися на лекції Діани Клочко про Гримаси в _мистецтві.

П’ятниця, 11.09, 18:00
 Я Галерея Львів, вул. Шота Руставелі, 8 (другий поверх)
Вартість: 400 грн

[Реєстрація](https://www.yagallery.com/uk/events/c6db50a3-fa10-42b4-a06f-cb544fd88049)
: 
[1 картина в експозиції Караваджо, Медуза, 1597](https://share.google/Przv50nqVpMImqllf)
2,4 деталі картини
[3 Караваджо, Медуза, 1597](https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Medusa_by_Carvaggio.jpg)