Вчора відвідала відкриття виставки **Henri Matisse — Alex Katz. Le silence de la peinture** у Musée Matisse Nice 

Музей щороку досліджує, як спадщина Матісса продовжує працювати в сучасному мистецтві, і цього разу вибудовує діалог із Алексом Кацем — однією з ключових фігур американського живопису.

Для самого Каца ця зустріч має дуже конкретну історію. У 1949 році, ще студентом Cooper Union у Нью-Йорку, він побачив виставку пізніх робіт Матісса в галереї Pierre Matisse. За текстом музею, ця зустріч стала для нього справжнім естетичним потрясінням, після якого він постійно повертався до Матісса у власній практиці.

Через 75 років музей не просто показує їх поруч, а будує виставку як розмову між двома художніми мовами: через колір, площину, композицію, фігуру, інтер’єр і ту саму зовнішню «простоту», за якою насправді стоїть дуже точна робота з живописом.

Проєкт створювався разом із самим Алексом Кацем після його знайомства з колекцією музею у 2024 році.

Мені особливо цікава тут сама кураторська логіка: показати, як художня мова може продовжувати жити через десятиліття — вже в іншій країні, іншому поколінні й зовсім іншому культурному контексті.

 Musée Matisse Nice
 28 жовтня 2026 — 18 січня 2027
• Куратор — Aymeric Jeudy

✦ [@artkuratorka](https://t.me/artkuratorka)