**Dravya Guna Vigyan та Bhaishajya Kalpana: фармакологія і фармація в Аюрведі**

**Dravya Guna Vigyan (Драв’я Ґуна Віджняна)** та **Bhaishajya Kalpana (Бхайшаджья Калпана)** — це дві фундаментальні та взаємопов’язані дисципліни в Аюрведі.

Спрощено їх можна назвати **аюрведичною фармакологією та фармацією**. Разом вони охоплюють усе: від вивчення властивостей природних речовин до створення складних лікарських препаратів.
**
Dravya Guna Vigyan — аюрведична фармакологія**

**Dravya Guna Vigyan** — наука, яка вивчає лікарські речовини (**Dravya**) та їхні властивості (**Guna**).
Вона класифікує рослини, мінерали та речовини тваринного походження, а також пояснює, як вони традиційно діють на організм людини.

**П’ять основних параметрів**
В Аюрведі властивості та дію речовини описують за кількома основними параметрами:

**Rasa — смак.**
Шість первинних смаків: солодкий, кислий, солоний, гострий, гіркий і в’яжучий. Вважається, що смак є одним із перших чинників, через які речовина впливає на організм.
**Guna — властивості.**
Двадцять основних фізичних і функціональних характеристик, наприклад: важка/легка, холодна/гаряча, масляниста/суха тощо. Вони визначають характер дії речовини.
**Vipaka — ефект після травлення.**
Посттравний ефект речовини, який в аюрведичній традиції описується через три типи: солодкий, кислий або гострий.
**Virya (Вір’я) — потенція, або енергетика.**
Основна дія речовини, яку традиційно пов’язують переважно з її зігрівальним (**Ushna**) або охолоджувальним (**Shita**) ефектом.
**Prabhava — специфічна дія.**
Особлива дія речовини, яку неможливо повністю пояснити лише її смаком (**Rasa**), властивостями (**Guna**), посттравним ефектом (**Vipaka**) та потенцією (**Virya**).

**Bhaishajya Kalpana — аюрведична фармація**

**Bhaishajya Kalpana** — дисципліна, яка зосереджена на переробці лікарської сировини та створенні готових лікарських форм.
Вона вивчає, як перетворити рослинну або іншу природну сировину на лікарські препарати відповідно до традиційних аюрведичних методів.
Однією з цілей такої обробки є посилення бажаних властивостей сировини та зменшення небажаних ефектів за допомогою спеціальних методів обробки — **Samskara**.

**Pancha Vidha Kashaya Kalpana**

Основою традиційної аюрведичної фармації вважають **Pancha Vidha Kashaya Kalpana** — п’ять базових способів приготування рослинної сировини:
**Swarasa — свіжий сік.**
Сік, отриманий зі свіжої рослинної сировини.
**Kalka — рослинна паста.**
Подрібнена свіжа рослинна сировина, доведена до пастоподібного стану.
**Kwatha — відвар.**
Водний витяг, отриманий шляхом нагрівання або кип’ятіння рослинної сировини у воді з подальшим концентруванням.
**Phanta — гарячий настій.**
Настій, який отримують шляхом заливання рослинної сировини гарячою або киплячою водою.
**Hima — холодний настій.**
Водний настій, який готують без нагрівання, витримуючи рослинну сировину у воді протягом тривалого часу, традиційно — протягом ночі.

**Складніші лікарські форми**

На основі цих базових способів приготування в аюрведичній фармації створюють складніші лікарські форми, зокрема:
**Vati** — таблетки або пігулки.
**Asava та Arishta** — традиційні ферментовані рідкі препарати.
**Taila** — лікувальні олії.
**Ghrita (Гхріта)** — препарати на основі топленого масла.

**Взаємозв’язок двох дисциплін**

Якщо **Dravya Guna Vigyan** відповідає на питання **«Що це за речовина і якими властивостями вона володіє?»**, то **Bhaishajya Kalpana** — **«Як правильно обробити цю сировину та приготувати з неї лікарську форму?»**

Таким чином, ці дві дисципліни доповнюють одна одну: **перша вивчає властивості лікарських речовин, а друга — традиційні способи їхньої обробки та приготування препаратів.**

**Лікар Аюрведи Дас Джаянта кумар**