Кремль відмовився визнавати «дизельну угоду» з адміністрацією Трампа стимулом для повернення до переговорів щодо завершення війни в Україні.

Прессекретар Путіна Дмитрій Пєсков у вівторок прямо заявив, що не бачить зв’язку між дозволом США на експорт російського дизельного палива та переговорним процесом. 

За його словами, це «дуже взаємовигідна стаття російсько-американського співробітництва», яка відповідає інтересам Сполучених Штатів, світових енергетичних ринків і самої Російської Федерації — «тому це відбувається».

Водночас, за даними Reuters, американські переговорники Стів Віткофф і Джаред Кушнер на зустрічі в Майамі з українськими чиновниками подавали цю угоду саме як інструмент впливу. Вони сподівалися, що дозвіл на експорт дизеля допоможе «пом’якшити» позицію Москви, частково як сигнал готовності Трампа до співпраці з Росією, і посприяє відновленню тристоронніх переговорів. 

Джерело, близьке до Кремля, також назвало угоду «здатністю повернути Росію» до столу. Однак те саме джерело чітко окреслило реальну умову Путіна: повернення за стіл переговорів можливе лише після отримання «решти 11% Донбасу», яку можна буде представити всередині Росії як перемогу.
Українська сторона, за повідомленнями, поставилася до американського підходу скептично, розцінивши його як спробу використати комерційні важелі для умиротворення Росії.

**Висновки**
1.  **Кремль демонстративно відкидає логіку «стимулів»**. Публічна позиція Пєскова чітко показує, що Москва не збирається визнавати жодних економічних поступок з боку США як причину зміни своєї позиції. Це класична тактика: отримувати вигоди, не даючи взамін політичних зобов’язань.
2.  **Американська ставка на «комерційне умиротворення» виглядає слабкою**. Ідея, що дозвіл на експорт дизеля сам по собі зробить Росію поступливішою, суперечить і заявам Кремля, і словам близького до нього джерела. Реальна умова для переговорів — територіальні здобутки, які можна продати всередині країни як перемогу, а не енергетичні угоди.
3.  **Розрив у сприйнятті між Вашингтоном і Києвом**. США, судячи з усього, шукають будь-який практичний важіль для швидкого прогресу. Україна ж бачить у цьому ризик, що економічні поступки Росії не призведуть до реальних змін на полі бою чи за столом переговорів, а лише зміцнять позиції Москви.
4.  **Стратегічна ясність Кремля**. Поки Путін не отримає те, що вважає достатнім для внутрішньої легітимації «перемоги», жодні дизельні чи інші комерційні угоди не змінять його переговорну позицію. Економічна вигода для Росії в цій схемі є додатковою, а не вирішальною.

Якщо коротко: дизельна угода — це бізнес і сигналізація, але не важіль впливу на позицію Кремля щодо війни.

[@berezoview](https://t.me/berezoview)