почала збірку оповідань Олексія Жупанського «Побутовий сатанізм» (видана у 2010!) 

в текст Олексія завжди важко влитись перші сторінки, але потім не хочеться виринати. 

дууууже подобається стиль. мені навіть все одно, якщо чесно, про що читати, так воно колоритно та особливо написано. по-бунтарськи чи що. 

вирішила читати по оповіданню на ніч. як завжди обираю дуже «затишні» та «заспокійливі» історії перед сном)) а тут в нас 93 рік, а совєтський союз не розпався. самі розумієте, що страшніше чупакабри.