_На пробу _

"Я здригаюся і проковтую клубок, який застрягає в горлі. Фігура без очей стоїть в іншому кінці довгої кімнати перед вікнами. Від неї немає тіні. Її світле волосся скуйовджене і тьмяно звисає обабіч обличчя.
Цей привид трохи відрізняється від тих, яких я бачив раніше.
А ще він має зловісний вигляд.
Чую, як Вілья-Маарія дзвенить чашками в кухні. У роті повністю пересихає.
Плече жінки сіпається.
ЙДИ ЗВІДСИ.
Я здригаюся, коли розумію, що вона звертається до мене. Вона, звісно ж, розтуляє і стуляє рота, але слова я чую лише в своїй голові. Її наказ звучить непривітно, мені хочеться трусонути головою, щоб позбутися його.
Коли вона повільно наближається до мене, я ціпенію від страху..."

["Рогатий бог"](https://bohdan-books.com/catalog/book/351433/)