Його губи ковзнули по її щоці до мочки вуха. 
— Ти моя душа, Брі, моє світло, і я краще помру, ніж ще раз тебе скривджу.
— Ніколи не вимовляй слова _помру_, – прошепотіла вона у відповідь. — Попереду у нас ціле життя. Мені байдуже, скільки разів ми спіткнемося, я завжди повернуся до тебе.

 [The Last Wish of Bristol Keats](https://t.me/book_voyage/1554)

 [на пряний напій моряка](https://send.monobank.ua/jar/2hreHM5pmq)
[підняти вітрила](https://t.me/book_voyage?boost)