**А ви коли-небудь думали, про що найбільше шкодуватимете наприкінці життя? **

[📚«Збірка її жалів»](https://vivat.com.ua/product/zbirka-yii-zhaliv/?s=%D0%B7%D0%B1%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B0%20%D1%97%D1%97)
Міккі Браммер
Видавництво Віват

[#джульєтка_відгук](?q=%23%D0%B4%D0%B6%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%94%D1%82%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B3%D1%83%D0%BA) 

**Кловер — доула смерті.** Вона залишається поруч із людьми в останні хвилини їхнього життя, допомагає їм піти гідно й спокійно. А ще **веде три блокноти, куди записує їхні жалі, зізнання та поради.** І на основі них вона живе й пробує, виправляє те, про що люди жаліли чи не зробили. 

Вона настільки добре знає, про що шкодують інші, що зовсім не помічає власних жалів

Кловер 36 років. Вона інтровертна, відсторонена, живе у своєму маленькому світі, не має друзів і ніколи не мала стосунків — та й особливо не прагнула їх. Її батьки загинули, коли їй було шість, а дідусь став для неї всім: виховав, замінив батьків і був її цілим всесвітом. Вона і досі не може змиритися із його смертю

А потім у її житті з’являється харизматична старенька Клавдія — і все починає змінюватися. Її історія, її життя, її таємне кохання, пригоди буквально витягують Кловер із мушлі. І вона нарешті починає розуміти: може, настав час перестати жити чужими жалями й нарешті почати жити власним життям.

Історія Клавдії та Гуґо 

Тепер хочу сама собі завести нотатник пригод

Дуже сподобалося, як наприкінці розкрили історію самої Кловер. Я саме такого повороту й хотіла

Цитати у саме серденько:


> Люди зазвичай не усвідомлюють, що сказані слова можуть стати останніми.
> 
> Жалкую, що не сказала їм, як сильно їх люблю. 
> 
> Мало які фрази оголюють душу так, як «я тебе люблю».
> 
> Якби ви могли знати дату смерті, чи хотіли б цього?
> 
> Читання здавалось мені найзахопливішою пригодою, способом подорожувати іншими світами й бачити життя чужими очима. У своїй уяві я була відважною дослідницею.
> 
> Найбільше шкодую про те, що ставила потреби інших вище власних.
> 
> Згадана цитата Нельсона Мандели: "Якщо ви говорите з людиною мовою, яку вона розуміє, ви звертаєтесь до її розуму. Якщо ви говорите з людиною її мовою, ви звертаєтесь до її серця".
> 
> Не дозволяй найкращим моментам життя пройти повз через страх невідомого. 
> 
> Будь розсудливо нерозсудливою.
> 
> Шкодую, що не шла на ризик.
> 
> Коли хтось завжди поруч, здається  що так буде завжди. А потім одного дня цієї людини просто не стає.
> 
> Секрет гідної смерті — це гідно прожите життя. Відкривати своє серце. Дозволяти йому розбиватися, ризикувати, робити помилки.
> 
> І замість того, щоб постійно ставити собі запитання, чому ми тут, можливо, нам варто насолодитися більш простою істиною. Ми тут.
> 
> Без таємниці не буває магії.


**Це повчальна, щемлива й дуже саморефлексуюча історія. Читаєш чужі жалі, а в якийсь момент починаєш думати вже про свої: що я відкладаю? Чого боюся? Що ще хочу зробити? І головне — про що не хочу шкодувати потім?**

**За життя без зайвих жалів

4,5/5

[#читаюvivat](?q=%23%D1%87%D0%B8%D1%82%D0%B0%D1%8Evivat)