**«**[Люблю тебе ненавидіти» Маріна Адер](https://www.ranok.com.ua/info-liubliu-tebe-nenaviditi-52326.html?srsltid=AYCX9vLnGAhoEtGoZLJeiTCtbSkQGo0u1kYUMfIPntGk2wUjV88XNDka)

_видавництво: Korali books, 7/10___

**_От парадокс цієї книги в тому, що я не можу сказати, що це було легко. Навпаки, вона мені здалася такою важкою по стилю написання, але в той же момент простою – навіть наївною - для сприйняття в плані сюжету… Дуже дивно. Вперше у мене такий дисонанс, от справді._**

 Та про все по порядку. Ми маємо Саммер, власницю невеликої книгарня, яка має проблему у вигляді Веса Кінґстона, власника великої мережевої книгарні, що відкривається по сусідству. Як ви могли здогадатися, вони один одного недолюблюють. В один прекрасний ден наша Саммер їде у щорічну відпустку до сім’ї, де проводить час зі своєю близнючкою Отем. Та, виявляється, цьогоріч її очікує сюрприз у вигляді хлопця своєї сестри та його брата, який (яка несподіванка!), є тим самим Весом. І тепер їм прийдеться декілька днів виживати під одним дахом.

Взагалі, історія віддає вайбом_ «Вам лист» з Мег Раян та Том Генксом._ І це мене відразу підкупило. Та проблема в наївності і надмірній доброті головної героїні. На ній буквально їздять всю історію. І особливо, її сестра-близнючка, яка, на мою думку, плювати хотіла на Саммер, прикриваючись тим, що «ну тобі ж завжди все подобалось». Що подобалось? Як Саммер запихувала язик в дупу і мовчала? Ну таке.

Але поговорімо про хімію між головними героями. Вона є і вона відчутна. Мені дуже подобається, що Вес, розуміючи, що немає права влізати в її сім’ю і читати нотації, все одно це робить через ту лінію особистих кордонів та поваги. От прямо мізки на місце Саммер поставив. А ще мені подобалось читати його думки-захоплення дівчиною. Ну прямо смак. Я давно так не кайфовала при читанні думок головного героя.

В цілому, історія – базова. І в потрібний настрій вона залетить на «ура», але щоб чимось відрізнялась від інших ромкомів – то немає такого. 

І декілька цитат:


> Будь сміливою. Будь героїнею власної історії.



> Саммер Руссо – почесна книголюбка міста Риджфілд і просто сором’язлива дівчина зі схильністю відлякувати хороших чоловіків.



> Не розумію, як можна адекватно оцінити хлопця без належного фото пеніса, але це твоє особисте життя, тому я поставлю позначку в полі «без інтимних фото».



> Саммер зробила глибокий, заспокійливий вдих. Пахло морською сіллю, пісколюбством і далекими спогадами. Ще один глибокий вдих – і вона відчула, як її пульс почав сповільнюватися. Після третього – світ уже не здавався таким непевним.



> — Чоловіки гірші за хлопців. Вони вміють розчаровувати, ніби це в них талант від бога.


Якось так.

[#дегустація2026](?q=%23%D0%B4%D0%B5%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F2026)