 

** **[Tentacles and Tides — Lauren Sanatra](https://www.goodreads.com/book/show/255050131-tentacles-and-tides)
**Жанр:** Літня новела 

**Анотація:**
Кара думала, що найважчим буде втекти. Виявилося, що набагато важче — залишатися непоміченою.
Після викрадення магічної перлини й втечі з-під влади чоловіка, який колись повністю контролював її життя, Кара знаходить прихисток у Кресент-Коуві — прихованому приморському містечку, де магія не просто існує, а є невіддільною частиною життя. Його вулицями блукають селкі, морські відьми та перевертні, а Кара якимось дивом зуміла розчинитися серед них, маючи лише ретельно продуману брехню, позичений магічний амулет і незворушний вираз обличчя, який не дозволяє нікому придивитися до неї уважніше.
Тепер у неї є старенький котедж на краю скелі, крихка легенда про власне минуле й страх, що досі ховається глибоко всередині. Але вперше за багато років вона має дещо ще.
Свободу.
Коли чутки приводять її до восьминога-перевертня, який здатен одним дотиком своїх щупалець забрати будь-який стрес, Кара опиняється на порозі найвідомішого спа-салону Кресент-Коув — «Щупальця та Спокій». Можливо, саме тут вона зможе почати все спочатку. Навчитися відпустити тягар, який носила на своїх плечах надто довго.
Та що довше Кара залишається в містечку, то важче підтримувати брехню. І що ближче вона до того, щоб дозволити комусь побачити її справжню, то небезпечнішою стає правда.
Октавіус не просто забирає стрес своїми щупальцями — він його відчуває. Кожну емоцію. Кожен секрет, який люди намагаються поховати якомога глибше. І щойно Кара переступає поріг його салону, він одразу розуміє: вона щось приховує. Звичайна цікавість швидко переростає в дещо значно більше — у непереборне бажання зрозуміти її та з’ясувати, від кого чи від чого вона тікає.
Та з часом це бажання змінюється. Що більше Октавіус дізнається про Кару, то менше значення має її минуле. Його думки дедалі частіше звертаються до її сьогодення… і до майбутнього, яке він уже не може перестати уявляти поруч із нею. Істота, що завжди обирала самотність, раптом починає прагнути лише одного — її присутності.
Коли таємниці виходять назовні, а брехня поступається місцем довірі, змінюється й дещо інше. Почуття, яке Октавіус ніколи не вірив, що зможе відчути.
Кохання.