**28 липня буде оголошено довгий список Букерівської премії** (_варто не плутати з новоспеченою Бухерівською міжнародною премією_). Я вирішив проглянути які книги англійською взагалі виходили і мають шанс потрапити у цей лонглист. **Тож ділюсь з вами своїми здогадками: **

**John of John — Дуглас Стюарт**
_На мою думку, це майбутній лауреат Букерівської премії. _Роман переносить нас на шотландський острів Гарріс, куди після навчання повертається молодий ткач Кел. Удома його чекають суворий релігійний батько, родинне ремесло, консервативна громада й усе те, від чого він намагався втекти. 
Це історія про батьків і дітей, пригнічену ідентичність, маскулінність, віру та неможливість бути собою поруч із найближчими людьми. **Звучить як книжка, яку Букер просто так не відпустить)) **

**Land — Меґґі О’Фаррелл**
Нова історична сага від авторки «Гамнета», дія якої розгортається в Ірландії до і після Великого голоду. У центрі — землемір Томас, його родина та земля.
Цікаво те що, **авторка ніколи не номінувалась і відповідно не вигравала Букерівську премію**, але тут я думаю, це цілком можливо, тому що ну дуууже жюрі Букера _люблять Ірландію!_

**Son of Nobody — Янн Мартел**
Це роман, який переосмислює Троянську війну з погляду звичайної людини.
Канадський дослідник знаходить в Оксфорді нібито втрачений античний текст про воїна Псоаса — не Ахілла, не Гектора, а буквально **«сина нікого»**. На хвилі нової уваги до грецької міфології через екранізацію «Одіссеї» може зайти. 

**The Things We Never Say — Елізабет Страут**
Учитель історії Арті Дем зовні має цілком звичайне, буденне життя. Усередині ж він почувається дедалі самотнішим. А потім дізнається таємницю, яка змушує його заново подивитися на власну родину й найближчі стосунки.
Тиха, психологічна проза про самотність, провину й речі, яких ми не говоримо одне одному. Елізабет Страут — відома і знана авторка, тооож

**Whistler — Енн Петчетт**
Під час відвідин музею Дафна несподівано зустрічає Едді — свого колишнього вітчима, якого не бачила багато років. Він був одружений із її матір’ю зовсім недовго, але встиг стати для дівчинки однією з найважливіших людей у житті.
Можливо, не найбільш очевидний букерівський вибір, але Енн Патчетт списувати точно не варто. 
_А я тихо чекаю Артбукс, які мають видати ще ранні книги Петчетт(_

**Тож 28 липня зустрічаємось тут і дивимось наскільки я добре вмію прогнозувати. Чи не вмію взагалі.**