Фінал зробив цю книгу і перевернув усі уявлення про цю книгу і всі лінії, які в ній були.

Скажу чесно: **читати було важкувато.** Оповідь якась обривчаста, кострубата і якась неначе тисне на тебе. І десь всередині просідає, що тобі не хочеться брати книгу до рук.
Але ну інколи проступає-ж така думочка: _а що там цей феномен, 5 мільйонно-тредвайфово-інстаграмна Наталі?_
Тому що, насправді, як прописана персонажка вона — ну **хороша**! 

_Народилась у «традиційній» релігійній родині — вступила в університет — зіштовхнулась, що усі люди не такі, як вона — зрозуміла, що Він би хотів, щоб вона народжувала дітей — досягає своїх цілей, зокрема отримуючи спадково-багатого чоловіка і ранчо «Вчоріч», яке купує свекр — знаходить себе в інстаграмі, який відкриває їй приємну сторону цього життя: люди можуть нею захоплюватись._

Книга відповідає на багато питань, зокрема: **«що часто може стояти за цими ідеальними картинками?»**. І ми ж, здається, вже багато разів читали і чули про таке! Он, наприклад, «Будинок моєї матері» — мемуари старшої доньки Рубі Френкі, власниці YouTube-каналу 8 Passengers, яку звинуватили у дитячому абʼюзі, (думаю, авторка точно надихалась цією історією). І мені, господи прости, як інфлюенсеру було цікаво це почитати 

Ну і сатира тут теж на рівні. І на MAGA, і на церковних фанатиків, і на інфлюенсерів, як ви вже зрозуміли, і на американське суспільство в принципі. Подекуди хіхікав!

Загалом сподобалось! **Не шедевр, але читнути точно варто, щоб зрозуміти в чому її хітовість**