Вони не звикли скаржитися на втому. Просто ні́коли. Бо, як самі кажуть, на них завжди чекають їхні бабусі та дідусі. 

А ще ті, кому необхідні порада і добре слово. 

Хто потребує асистенції й допомоги — як вимагають того стандарти й регламенти і як підказує серце. 

Дійсно, попри цю жахливу війну Дніпро одним із небагатьох зберіг повний спектр послуг соціального захисту — нашого єдиного простору, в який місто послідовно вкладало ресурс і розвивало його роками.

Але якість і користь цього всього насправді завжди залежить від людей — співробітників соціальної сфери усіх ланок. 

Кожного та кожної, хто обрав цю роботу. Важку, часто виснажливу, але незамінну для десятків тисяч наших земляків і переселенців. 

Дякую вам, любі. 

За вашу професійність та людяність. 
За те, що піклуєтеся про найвразливіших. І попри весь навколишній жах даруєте їм тепло та надію. 

Бережіть себе. 
А місто завжди до ваших послуг.