**Завтра у Дніпрі день жалоби. **

За 14 жертвами, яких росія вбила зранку на залізничному вокзалі, і за ще 9 нашими земляками, чиї життя пацакські виродки відібрали за останній місяць. 

…

Я не знаю, чи можна буде колись забути жах побаченого. 

Чи зникне одного дня клубок у горлі — після сьогоднішнього і не лише. 

І чи є слова, достатні для того, щоб висловити співчуття родинам, описати біль та лють від усього, що відбувається. 

Але я знаю, що нам потрібна надія. 

…

У міських лікарнях нині оговтуються поранені.

Після кількагодинних операцій, стабілізації на апаратах ШВЛ та витягання з їхніх тіл десятків уламків. 

Сподіваємося на краще. 

…

Низький уклін кожному й кожній з наших лікарів, медичних сестер і решті персоналу. 

Цю біду вони знову зустріли наче титани. 

Як завжди. 

Бо звикли. 
Бо сильніші за втому і міцніші за все це божевілля. 

Хоча й не волають про це з кожної праски.